«ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙ» 
(від американського психолога доктора Віктора Клайна): 
 
1. Не марнуйте часу дитини. 
Створивши сприятливе середовище можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку маляти на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць, якщо життя дитини нудне, одноманітне, безрадісне. Тому не гайте часу. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.
 
2. Формуйте самоповагу. 
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.
 
3. Навчіть дитину спілкуватися. 
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків (дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх (не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість (одяг, манери); можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній (як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову.
 
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». 
Телевізор, відео, ПК, як злі чарівники, здатні красти в неї години, дні й роки. За соціологічними даними маля перебуває перед блакитним екраном в середньому 50 годин на тиждень. Отож на час вступу до школи витратить на сидіння біля екрана часу більше, ніж студент коледжу на чотирирічне навчання. Перегляд телепередач гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отож з часом у дитини можуть виникнути ускладнення при спілкуванні. "Телемани” стають червоними, їхні дії визначаються миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою роботою тощо.
 
5. Виховуйте відповідальність, порядність. 
Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що — погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.
 
6. Навчити дитину шанувати сім'ю. 
Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Гармонійне сімейне життя – це, насамперед, рівноправ’я у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання робити для неї добро, ніжність та взаємна повага. Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї виховують краще за будь-які лекції.
 
7. Подбайте про гарне оточення дитини. 
Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким товаришують ваші діти, поцікавтеся репутацією школи, яку вони відвідують.
 
8. Привчайте дитину до праці. 
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож, подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими й корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Хай вчаться долати труднощі, впевняться, що можуть впоратись з будь-якою справою. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю
 
 
9. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. 
Нехай все перепробують, нехай вчаться на власних помилках. Треба, щоб вони якнайчастіше брали участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, що в них добре виходить. Спілкуйтеся з дітьми! Якщо у важку хвилину ви опинитеся поруч як друг, а не бос, (так найчастіше буває вдень), дитина, можливо, довірить вам болючу таємницю і прислухається до ваших порад.
 
10. Будьте вимогливими. 
Діти із високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги: дотримуватися порядку в домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
 
Готовність дитини до школи
 
 
         Інтелектуальна готовність – це сформованість уваги, розвиненої пам’яті, операції аналізу, синтезу, узагальнення. До 6 років дитина повинна знати свою адресу, назву міста, де мешкає, назву країни, її столицю; ім’я та по батькові батьків, де вони працюють. Розуміти, що їхня бабуся –це чиясь мама: батька чи матері. Повинна знати пори року, їх послідовність й основні ознаки, назви місяців, дні тижня; основні види дерев, квітів, розрізняти домашніх і диких тварин.
        Мотиваційна готовність - це бажання школяра прийняти нову роль школяра. Для цього важливо, щоб школа подобалась своєю головною діяльністю - навчанням.....
Детальніше: 
 

Підручники для учнів 4-х та 7-х класів доставлені до обласних управлінь освіти, отже Міністерство освіти виконало свої обов’язки щодо доставки підручників. Про це під час брифінгу заявила директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія Вяткіна. «Попрошу це запам’ятати, можете занотувати, що державне замовлення вважається виконаним, якщо книжки доставлені до обласних управлінь освіти. Крапка. Все», - саме так прокоментувала ситуацію з наявністю підручників для учнів 4-х та 7-х класів в українських школах, директор інституту, який є відповідальним за забезпечення школярів навчальною літературою. Вона також визнала, що інші 50 % підручників, які мали закуповувати за рахунок місцевих бюджетів ще не надруковані. «Вони не ненадруковані, але будуть надруковані», - запевнила Вяткіна, зазначивши, що не знає коли це станеться. Відповідаючи на питання журналістів про те, що школи ще не отримали підручники, директор Інституту модернізації змісту заявила, що це неправда. Разом з тим, чиновниця заявила, що підручники для учнів восьмих класів, будуть доставлені до управлінь освіти вже влітку 2016 року.

 

 
Відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї  (стаття 59 Закону України «Про освіту»), яка передбачає:
 
- Рівну відповідальність кожного з батьків за виховання, навчання і розвиток дитини;
 
- Постійну турботу батьків та осіб, що їх замінюють, про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей;
 
- Повагу до гідності дитини, виховання працелюбності, почуття доброти, милосердя, шанобливому до держави до рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
 
- Сприяння здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечення повноцінної домашньої освіти відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
 
- Виховання поваги до законів, прав, основних свобод людини.
 
 
 
Основні завдання
 
1. Налагодити тісний зв'язок школи з батьками 
2. Активізувати роботу батьківського сектора щодо роз'яснення законодавства України з питань освіти. 
3. Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи. 
4. Аналізувати стан навчальнмх досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей. 
5. Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності. 
6. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.
 
Впровадження форм роботи з сім'єю, що сприяє гуманізації взаємовідносин "педагоги-батьки”. Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучастниками творчого процесу виховання учнів. 
 
 
 
Поради батькам
 
 
 
Як можна допомогти дитині добре поводитись? 
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами. 

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки 
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування. 

Змінюйте оточення, а не дитину 
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
 
 
Висловлюйте свої бажання позитивно 
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. 

Висувайте реальні вимоги 
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей. 

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням 
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги. 

Обирайте виховання без побиття та крику
 
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. 
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. 
 
Факти, що можуть Вас здивувати...
 

Діти часто не розуміють, чому їх покарано 
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
 
 
 
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.
 
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. 
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте. 

Діти мають право на позитивне ставлення до себе 
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
 
 
 
Десять кроків, щоб стати кращими батьками
 
 
 
 

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.  

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
 
 
 
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо. 
 
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
 

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
 

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
 
 
 
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
 

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.